Сертифікація музичних записів

Стіна золотих і платинових платівок у Залі слави та музеї кантрі-музики

У музичній індустрії є звичайною практикою присуджувати найуспішнішим артистам премії, базуючись на обсягах продажів їх дисків. Ці нагороди й умови їх присудження (рівні сертифікації) визначаються національними організаціями звукозапису і різняться від країни до країни. Загальним є поділ премій на срібний, золотий, платиновий і діамантовий диск залежно від кількості проданих копій твору (альбому, синглу, DVD, рингтону тощо) на території певної країни. Не у всіх державах є усі 4 рівні, деякі обмежуються лише двома - золотий і платиновий диск.

Спеціальний приз у вигляді золотої,платинової, срібної чи діамантової платівки для виконавців вручає уповноважена організація, у кожній країні своя.

Першим сертифікованим золотим диском у США при продажі понад 1 млн. 200 тис. примірників став запис пісні «Чатануга чу-чу» із фільму «Серенада Сонячної долини», записаний у 1941 році оркестром Глена Міллера та Дороті Дандрідж.

Серед володарів найбільшої кількості призів — як естрадні виконавці (Каунт Бейсі, Елвіс Преслі, Елла Фіцджеральд, Джимі Гендрікс, Пол Маккартні, гурти